ЗНО (Зовнішнє незалежне оцінювання) Увійшло в життя старшокласників з 2005 року. Тоді вперше було протестовано 10030 учнів з 1 567 шкіл України. З кожним роком кількість учнів, що проходили тестування зростала. І вже зараз ці іспити проходять по всій території нашої країни.
Наскільки необхідним є незалежне оцінювання? Думки батьків розділилися з цього приводу. Одні вважають, що це зайвий стрес для нещасних школярів, яким необхідно півроку-рік готуватися і згадувати матеріал попередніх класів (на ЗНО завдання зачіпають матеріал з більш ранніх класів, починаючи з 5-го). Мовляв держава піддає їх неймовірним мукам замість того, щоб обмежитися звичайним шкільним іспитом. Ну а інші батьки не бачать в незалежному оцінюванні нічого поганого. Вважають, що таким чином держава контролює якість освіти.
У наш час (90-ті) нічого такого не було. Були лише державні іспити, які проводились в школах, в яких усі ми вчилися. На іспитах (але не на всіх) сиділа державна комісія, яка стежила за правильністю проведення іспиту. Ну і, звичайно ж, були свої викладачі, які не пропускали можливості всіляко допомогти порадою «нужденним». Нікому не потрібно було псувати статистику школи, і навіть найзапекліших двієчників тягнули за вуха, щоб поставити їм жадану трійку.
З особистого досвіду пригадую випадок. У нашому класі в ніч перед держіспитами з математики нам вже були відомі всі точні завдання, які за вельми короткий час були вирішені відмінниками, і всі правильні рішення швидко розлетілися серед учнів, що не вирізнялися успішністю (попрошу зауважити без інтернету). Кожен наперед знав оцінку, на яку йому потрібно було списати. І списати давали, тому що держкомісія була не на кожному іспиті. Та й сама школа була зацікавлена в тому, щоб незадовільних оцінок не було.
Зараз все куди серйозніше. Іспити проводяться поза межами шкіл. Так би мовити на нейтральних територіях. Ніяких списувань. Тільки знання, ручка і листочок. І суперконтроль!
Так все ж таки стрес? Або контроль якості освіти?
Ймовірно істина десь посередині. Якість викладання матеріалу в школах дуже часто залишає бажати кращого. Зарплата вчителів, самі знаєте яка. Держава слабо фінансує освіту, але після школи вимагає від учнів знань. В результаті школярам нічого не залишається, як готуватися самостійно. Хто не може самостійно, шукає допомоги у репетиторів (тих же шкільних викладачів) і платить в приватному порядку за отримання знань.
Виходить, що держава все-таки хоче підняти рівень освіченості населення. Це безумовно дуже добре. Принаймні, не безнадійно. Але або держава дуже мало вкладає коштів у систему освіти. Або кошти не доходять туди, куди мають дійти??
Як би там не було готуватися до ЗНО потрібно. І підвищувати освіченість країни теж необхідно. І робота з репетиторами (колишніми або справжніми шкільними викладачами) – мабуть, найкращий варіант для успішного проходження ЗНО!
Записуйтесь на курси підготовки до ЗНО, готуйтесь до тестування і отримуйте високі бали! І буде вам щастя!
