Зворотний дзвінок

Булінг у школі. Що це?

Буллинг

Булінг у школі – явище, нажаль, нерідке. Часто діти не кажуть про це. А буває, що розповідають, але дорослі не надають цьому належного значення. Думають, що все й так минеться. Не пройде! Перенесене цькування в колективі безслідно не проходить. Може вплинути так, що мало не здасться! Воно відгукується низькою самооцінкою, невдачами, неврозами, депресією, спробами суїциду. Наслідки булінгу залежать від глибини психологічної травми.

Тема булінгу зачіпає, не лише школу, а й сім'ю, поведінку батьків, виховання. І краще знати, що це таке і як з цим боротися, аніж вдавати, що його не існує.

 

То, що таке булінг?

Давайте розберемося! Що ж це таке, якщо сказати простими словами?

Булінг (від англ. bullying - "травлення", "знущання") - агресія одних дітей проти інших. Виявлятися вона може по-різному, носить систематичний характер і сильно підриває психіку дитини. 

 

Види булінгу

  • Психологічний – найпоширеніший і найпідступніший вид булінгу, оскільки часто залишається непомітним для оточуючих, але дуже шкодить школяру. До нього відносяться:

- Вербальне цькування – коли дитину обзивають, привласнюють їй неприємні прізвиська, всіляко принижують словами.

- Ізоляція - коли діти відкрито ігнорують дитину, оголошують їй бойкот, відмовляються з нею спілкуватися, сидіти за однією партою, вдають, що її не існує.

- Травля жестами – коли дитину ображають непристойними жестами, плювками.

- Крадіжка чи псування майна. Агресори можуть змивати в унітаз речі жертви, ховати їх і хихикати, коли шукає їх. Можуть грати в баскетбол рюкзаком жертви, штовхати її ногами, футболити.

- Залякування та здирництво. Агресори можуть всіляко залякувати жертву, змушувати робити погані речі та загрожувати їй розправою, якщо та розповість комусь про це.

 

  • Фізичний булінг – побиття, удари, поштовхи, стусани, дії сексуального характеру.
  • Кібербулінг – це коли з дитини знущаються за допомогою месенджерів, дзвінків, інтернету. Сюди можна віднести атаку неприємними повідомленнями, мемами, картинками, поширення поганих чуток про дитину чи колективне, відкрите висміювання дитини у чаті. 

 

 

Приклади булінгу:

Примеры буллинга

1. У дівчинки-першокласника були негарні зубки. Одного разу однокласник почав глузувати з неї, голосно обзиваючи Зубастиком. Інші підтримали його. Неприємне прізвисько одразу приклеїлось до неї і переслідувало її щодня. Дівчинка стала нелюдимою, почувала себе пригніченою та самотньою, відмовлялася ходити до школи. Так виявився булінг у початковій школі.

2. У класі дві дівчинки вирішили підірвати авторитет скромної відмінниці. Для цього вони почали потай красти її дрібні речі та кидати їх у шкільний унітаз. При цьому вони сміялися з неї і підбивали інших дітей до цього.

Прикладів булінгу може бути сотні. Важливо вчасно розпізнати його та зупинити.

 

Ознаки того що дитина зазнає шкільного булінгу:

 

  • Дитина стала замкнутою, невеселою, мовчазною, не хоче ходити до школи, стала гірше вчитися.
  • Повертається зі школи завжди у пригніченому настрої.
  • У дитини майже немає друзів.
  • У дитини порушений сон (занепокоєння, кошмари, безсоння).
  • Часто хворіє на застуди або скаржиться на біль у животі.
  • Пригнічений настрій дитини чергується з різкими спалахами гніву через дрібниці.
  • У дитини поганий апетит.

 

Якщо ви помітили хоча б одну ознаку у дитини, поговоріть із нею. Це має бути спокійна, душевна розмова. Якщо ж дитина відмовляється спілкуватись з вами, то зверніться до класного керівника та шкільного психолога. Водночас ви можете з'ясувати причину пригніченого стану дитини. Не зважати на це точно не варто.

 

Причини булінгу

У булінгу завжди є жертва (проти якої чинять агресивні дії), агресор (той, хто чинить такі дії) та свідки (пасивні чи активні).

Звідки беруться жертви?

Жертви – це невпевнені у собі діти. Як правило, це дуже слухняні, тихі, правильні діти. Вони не бігають на перервах, не кричать, не бавляться. Такі діти дуже зручні для дорослих, тому що виконують усі їхні вказівки, не суперечать. Їм скажи: "Не встанеш з-за столу, поки не з'їж весь суп!" - вони будуть їсти. Навіть якщо не хочуть. На таких їздять усі, кому не лінь. І якщо у такої дитини будуть якісь зовнішні недоліки (заїкання, поганий зір, бідний одяг тощо), вона може стати жертвою булінгу. І зграя агресорів буде готова її роздерти!

 

А агресори? Звідки вони беруться?

Откуда берутся агрессоры

Агресорами стають діти, які стали свідками насильства (фізичного чи морального) у сім'ї чи самі зазнали його. Наприклад, якщо хлопчик бачить, як батько систематично принижує матір, обзиває її, він може застосувати цю модель поведінки у школі. Як тільки він виявить потенційну жертву (дівчинку, схожу на матір), він може почати булити її.

Також він може стати булером (тим, хто кривдить), якщо, наприклад, батько систематично б'є його. Здачі батькові дитина дати не може. Але може зігнати свою агресивність на інших дітях у школі.

Особливо складно доводиться свідкам булінгу. Вони дуже страждають. Але ці страждання нікому не помітні. Адже вони бачать, як булери знущаються з жертви.

Але часто бояться виступити проти, боячись втратити своє місце в колективі або зазнати такого ж цькування. Це може погано вплинути на їхнє світосприйняття і подальше життя.

Часто підлітковий булінг пояснюється необхідністю підлітків у самоствердженні. У 12-15 років діти особливо потребують виділятися, бути поміченими, бути лідерами. На цьому ґрунті і розквітає буйним кольором булінг підлітків. Адже дуже просто самоствердитися в очах друзів, принизивши слабшого. 

 

Профілактика булінгу

Щоб ваша дитина не стала жертвою глузувань і цькування, потрібно дотримуватися важливих правил виховання. Прочитайте їх і почніть виконувати сьогодні, якщо до цього не виконували.

  • Ніколи! Чуєте? Ніколи не бийте дитину! Навіть по попі. Жахлива традиція виховувати ременем дала світові тисячі рабів, які не здатні постояти за себе. Адже їх били. І не хтось, а їх власні батьки! Разом із ременем дитина засвоювала страшний урок: «Мене б'є мати/батько! Значить це правильно. Отже, можна й іншим.

Дитина, яку поважають і люблять у сім'ї, не дозволить чужим ставитися до себе інакше.

  • Поважайте думку дитини, дослухайтеся до неї. Зараз багато хто може закидати нас тапками зі словами: «Та чого його слухати?! Малий ще!». Саме з малого все і починається! Все починається з дитинства, коли дитина каже: «Бабусю, я хочу кашу». А та йому у відповідь: Я краще знаю, чого ти хочеш. Будеш суп!». Хоча кашу вона також зварила.

Або в магазині дитина просить футболку з Міккі-Маусом, а їй купують іншу зі словами: «Що ти ото вибрав?! Це ж смішно! Будеш носити цю!» Такою поведінкою дорослі дають зрозуміти дитині, що її думка не має значення, формуючи у неї низьку самооцінку.

Іноді треба радитися з дітьми, питати про їхні бажання. Так ви ніби кажете дитині: «Ти важливий для мене! Ти мені дорогий!". При такому ставленні у дитини сформується нормальна самооцінка, вона буде впевнена в собі і не дасть себе в образу.

Це не означає потурати всім її забаганкам і вирощувати ледаря. Це означає цікавитися бажаннями дитини та йти їй на зустріч, якщо це можливо. А якщо неможливо, то пояснювати причину.

 

  • Цікавтеся справами дитини, з ким вона товаришує, як пройшов її день. Але це не має бути шаблонним «Як справи? Що отримав?". У відповідь ви можете отримати таке саме шаблонне: «Нормально. 8 з математики». Це не розмова. Намагайтеся говорити про те, що дитині цікаво та важливо. А важливі їй часто не оцінки, а відносини з однолітками.
  • Слідкуйте за собою, будьте цікавими. Діти рідко булять тих, чиї батьки активні та йдуть у ногу з часом.
  • Спорт – відмінна профілактика булінгу. Він добре загартовує як тіло, так і дух. Діти поважають спортивних та підкачаних.

 

 

Що робити, якщо дитина стала жертвою дитячого булінгу

  • Детский буллингПоговоріть з дитиною спокійно, доброзичливо. Уникайте фраз типу "Ти сам винен!", "Чого здачі не дав?". Вони можуть ще більше поранити дитину та закрити від вас. Адже їй і так погано, вона потребує підтримки, а не звинувачень. З'ясуйте усі нюанси цькування.

Використовуйте такі фрази:

"Я тебе розумію".

"Ти в цьому не винен".

"Добре, що ти розповів мені про це".

"Я люблю тебе".

«Я нікому не дам тебе образити».

"Ми вирішимо це питання".

Таке може трапитись з кожним.

 

  • Навчіть дитину протистояти булерам. Обговоріть, як потрібно поводитись під час наступної зустрічі з кривдниками. Гумор – відмінна протидія булінгу.
  • Зустріньтесь з учителем і обговоріть тет-а-тет.
  • Знайдіть хорошого психолога. Нехай дитина поспілкується з ним. Це найкраще, що можна зробити, якщо дитина зазнала булінгу від дітей. На пострадянському просторі люди, на жаль, не звикли звертатися до психологів. Заважають цьому комплекси та нав'язані з дитинства неправильні твердження на кшталт «Це соромно». В інших країнах це є нормальною практикою. Адже психолог – фахівець, який краще за інших розбереться в причинах булінгу і допоможе його усунути.
  • Дозвольте дитині не відвідувати кілька днів школу, якщо вона дуже пригнічена.
  • Намагайтесь вирішити проблему спокійно, без скандалів за допомогою обговорення її з освітянами та батьками кривдника.
  • В останньому випадку поміняйте школу. Зміна колективу точно вирішить проблему.

 

Боротьба з булінгом має бути комплексною. Відповідальність за булінг серед дітей до 14 років несуть батьки та вчителі. Без їхньої участі булінг у класі не побороти. Більше того, Закон України про булінг передбачає суттєве покарання батьків, діти яких чинять булінг у школі. Відповідно до нього накладається штраф «на батьків чи осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи громадські роботи терміном від двадцяти до сорока годин».

Уникнути булінгу дітей допоможе дистанційне навчання в онлайн школі. Воно побудоване так, що діти перебувають у комфортних домашніх умовах, мало спілкуються між собою, а сфокусовані на навчанні. Крім того, батьки можуть бути присутніми на онлайн уроках і контролювати не тільки спілкування з однолітками, а й з учителем.

Булінг може статися з кожним. І не тільки в школі, а де завгодно. Щоб він не торкнувся ваших дітей, поважайте їх, не скупіться на похвалу, цінуйте. Ставтеся до них так, як хотіли б, щоб до них ставилися інші!

Автор: Лара Грек

 

В блог

На головну 

 

Оценка: 
0
Голоси відсутні
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
11 + 0 =

Інші статті з блогу